Методичні рекомендації
на 2018-2019 навчальний рік
ОСНОВНА І СТАРША
ШКОЛА
Українська мова
У
2018/2019 навчальному році вивчення української мовиздійснюватиметься за такими
програмами:
у 5 –9 класахза
навчальною програмою: Українська мова. 5 –9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. − К.:
Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804);
у 10 класі– за новими навчальними програмами (рівень стандарту
та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 №
1407;
в 11 класі – за навчальними програмами,
затвердженими наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту;
рівень стандарту –зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016
№ 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Нові
навчальні програми для 10 класу відповідають засадничим
положенням Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
(постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392), ключовим
положенням концепції «Нова українська школа».
Документ
розроблено з урахуванням завдань сучасної мовної освіти, модернізаційних
процесів в освітньому просторі України, особливостей шкільного предмета
«Українська мова» й потреб сучасних школярів.
Змістові
компоненти представлені чотирма лініями: мовною, мовленнєвою, діяльнісною й
соціокультурною, що дають змогу комплексно реалізувати завдання шкільної мовної
освіти. Особливістю програми є її особистісно орієнтоване й компетентнісне спрямування. Відповідно результативну частину презентовано у
вигляді елементів, що формують ключові й предметні компетентності, а саме: знаннєвий,
діяльнісний, ціннісний, емоційний і поведінковий компоненти.
Зміст
мовної лінії, зокрема програми рівня стандарту, визначають теми, знання яких
сприяє формуванню мовної культури й мовної грамотності, забезпеченню
функційностізнань, узагальненню вивченої теорії в 5 –9 класах, а саме:
лексична, орфоепічна, орфографічна, морфологічна, синтаксична, пунктуаційна і
стилістична норми.
У
мовленнєвій лінії подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу
учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують
повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють
формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і
письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення
окремих годин на традиційні для 5 –9 класів аудіювання, читання мовчки та
вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному
уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми йвиди
роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу
розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.
Заміна
розділу «Зв’язне мовлення» розділом «Практична риторика» умотивована віковими
особливостями й потребами учнів виходити на вищий рівень практичного володіння
мовою, що спроможна забезпечити риторика як теорія й практика ефективного
мовлення.
Наскрізні
змістові лінії, заявлені в програмі, є засобом інтегрування навчального змісту,
корелюються з окремими ключовими компетентностями й сприяють формуванню
ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його поведінку в
життєвих ситуаціях.
Сучасні
соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст
зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе,
спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення
в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення,
лінгвокреативності.
Есе– самостійна творча письмова
робота, прикметною ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та
її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність
викладу.
Види есе:
|
Вільне
|
Формальне
|
|
Ознаки:
-
невеликий обсяг (7-10 речень);
-
вільна форма і стиль викладу;
-
довільна структура;
-
обов’язкова вимога: наявність
позиції автора.
|
Ознаки:
-
дотримання структури тексту,
-
наявність відповідних
компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки);
-
обґрунтування (аргументування)
тези.
|
Вільне
есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього
доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення,
закріплення, рефлексії тощо.
Для
написання формального есе виділяють більше часу: від 20-ти до
45-ти хвилин.
45-ти хвилин.
Види
формального есе:
-
інформаційне
(есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
-
критичне;
-
есе-дослідження
(порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини-наслідку, есе-аналіз).
Вимоги до формального есе
1.
Обсяг – 1
– 2 сторінки тексту (800 – 1000 слів).
2.
Есе повинно
сприйматися як цілісний твір, ідея якого зрозуміла й чітка.
3.
Кожен абзац есе
розкриває одну думку.
4.
Необхідно писати
стисло і ясно. Есе не повинно містити нічого зайвого, має нести лише
інформацію, необхідну для розкриття ідеї есе, власної позиції автора.
5. Есе має відрізнятися чіткою
композиційною побудовою, бути логічним за структурою. В есе,
як і в будь-якому творі, повинна простежуватися внутрішня логіка, що
визначається, з одного боку, авторським підходом до обговорюваного питання, а з
іншого – самим питанням. Необхідно уникати різких стрибків від однієї ідеї до
іншої, думка має розкриватися послідовно.
6.
Есе повинно
засвідчити, що його автор знає й осмислено застосовує теоретичні поняття,
терміни, узагальнення, ідеї.
7.
Есе повинно містити
переконливе аргументування порушеної проблеми.
Структура
есе
Есе складається з таких частин – вступ,
основна частина, висновок.
Вступ –
обґрунтування вибору теми есе.
Основна частина
– теоретичні основи обраної проблеми й виклад основного питання. Ця частина
припускає розвиток аргументації й аналізу, а також обґрунтування їх, виходячи з
наявних даних, інших аргументів і позицій.
Висновок –
узагальнення й аргументовані висновки до теми тощо. Підсумовує есе або ще раз
вносить пояснення, підкріплює зміст і значення викладеного в основній частині.
Розподіл годин між розділами
Зазначаємо,
шо вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається
орієнтовним.У разі потреби
вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також
послідовність вивчення розділів.
Кількість фронтальних та індивідуальних
видів контрольних робіт з української мови
Звертаємо
увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видівконтрольних робіт з
української мови в закладах загальної середньої освіти з українською
мовою навчання.
Фронтально оцінюютьсядиктант, письмовий переказ і
письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких
здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».
Індивідуально оцінюютьсяговоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без
дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».
У І
семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ
семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як уснийтвір і читання вголос, щоздійснюється в 5 – 9 класах.
Результати
оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання
вголос протягом семеструвиставляють
у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.
Повторне
оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і вмінь
здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо)
залежно від змісту матеріалу, що вивчається.
Тематичні і семестрові оцінки
Тематичну
оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з
урахуванням контрольних робіт. До прикладу, під час вивчення теми «Вступ.
Повторення та узагальнення вивченого», яка охоплює 10 уроків, учень 7 класу
отримав 5 оцінок: 3 поточні (6,7,6), а також оцінки за зошит (8) і контрольну
роботу(7). Бали додають і ділять на кількість: (6+7+6+8+7):5=7 б.
Семестрову
– на основі тематичного оцінювання та результатів
оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ,
усний твір) або читання вголос.
Наприклад, учень отримав бали 6, 7, 7 за три
тематичні, а також 7 б. за діалог і 6 б. за усний переказ. Виводячи семестровий
бал, їх додають і ділять на 5: (6+7+7+7+6):5=7б.
Якщо дитина прохворіла частину семестру,
пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої
діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя в
залежності від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості
пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, - (тривалість
вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов
оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена
на кілька балів (на розсуд учителя) .
Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт в 5-9 класах
|
|
5 кл.
|
6 кл.
|
7 кл.
|
8 кл.
|
9 кл.
|
|||||
|
Усього годин
|
122
|
122
|
88
|
70
|
70
|
|||||
|
Години з РМ
|
24
|
23
|
22
|
16
|
19
|
|||||
|
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Фронтальні
види контрольних робіт
|
||||||||||
|
Перевірка
мовної теми
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Письмо: Переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Твір
|
-
|
-
|
-
|
1
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Правопис:
диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Індивідуальні
види контрольних робіт
|
||||||||||
|
Говоріння:
діалог
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
усний переказ
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
усний твір
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
|
читання вголос
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
Фронтальні
та індивідуальні види контрольних робіт у 10 класі
|
Рівень
|
Рівень стандарту
|
Філологічний рівень
|
||
|
Фронтальні види контрольних робіт
|
||||
|
Форми
контролю
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Перевірка мовної теми
|
2
|
2
|
3
|
3
|
|
Письмо:
есе
|
2
|
3
|
1
|
1
|
|
переказ
|
-
|
-
|
1
|
1
|
|
твір
|
-
|
-
|
1
|
1
|
|
Індивідуальні види контрольних робіт
|
||||
|
Говоріння:
діалог
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
усний переказ
|
1
|
-
|
1
|
-
|
|
уний твір
|
-
|
1
|
-
|
1
|
Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт в
11 класі
|
Рівні
|
рівень стандарту
|
академічний рівень
|
філологічний рівень
|
|||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Фронтальні види
контрольних робіт
|
||||||
|
Перевірка мовної теми
|
2
|
2
|
2
|
2
|
3
|
3
|
|
Письмо: переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
твір
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
1
|
|
Правопис: диктант
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Індивідуальні види контрольних робіт
|
||||||
|
Говоріння: діалог
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
1
|
|
усний переказ
|
1
|
-
|
1
|
-
|
1
|
1
|
|
усний твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
У
таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт,
учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня
підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за
контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст
і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у
колонці «Твір», «Переказ» не
робиться).
Акцентуємо
увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час
написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне
завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час
уроку.
Кількість робочих зошитів з української мови за
класами:
5 – 9 класи – по два зошити;
10 – 11 класи – по одному зошиту.
Для
контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному
зошиту.
Ведення
зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається
поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки
зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність,
уміння правильно оформити роботи.
У разі відсутності
учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита
зазначати н/о (нема оцінки).
Під час
підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:
журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі», «Українська мова і
література в школах України», газету «Українська мова та література».
Навчальна
та методична література з української мови, рекомендована МОН України,
зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних
посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, о розміщений
на офіційних сайтах МОН, Інституту модернізації змісту освіти.
Українська література
У
2018/2019 навчальному році вивчення
української літератури в
5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804;
5 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою: Українська література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 07.06.2017 №804;
у 10 класі– за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний
рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11 класі – за навчальними програмами, затвердженими наказомМОН
Українивід 28.10.2010 № 1021, крім академічного
рівня та рівня стандарту, затверджених
наказом МОН України від 14.07.2016 № 826.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням:
https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Нові
програми для 10 класу створено на основі Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011
№ 1392), ключовим положенням концепції «Нова українська школа»; структуровано
за окремими тематичними розділами й підрозділами.
Зміст навчального матеріалу передбачає
текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише
називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім
того, для осучаснення змістового
компонента, актуалізації
компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час
вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику«Мистецький контекст»
(МК).
Вивчення української літератури
також відбувається із залученням міжпредметних
зв’язків –МЗ(українська мова, історія, зарубіжна література,
образотворче мистецтво, музика тощо).
Звертаємо
особливу увагу на те, що запропонована кількість
годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель
може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно,
зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків
розвитку мовлення,контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій,
диспутів, семінарів тощо).
Запроваджено
(*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за
вибором учителя, наявністю часу або самостійно.
Наприкінці
програми для кожного класу подано орієнтовні спискилітератури для
додаткового (самостійного) читання.
У
навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів літератури народів України,
передовсім кримських татар. Також важливим компонентом програми є «Читацький
практикум», спрямований на формулювання практичних навиків усних і письмових
роздумів над прочитаним у різних стильових формах.
З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року
подаємо рекомендовану кількість видів
контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці
розподіл годин є мінімальним і
обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на
власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості
учнів, особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість
видів контролю з української літератури у 5–9 класах
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні
роботи у формі:
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
·
контрольного класного твору;
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
·
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання тощо)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Уроки розвитку
мовлення*
(у+п)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
·
Уроки позакласного
читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
Обов’язкова кількість
видів контролю з української літератури у 10 класі
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівні
|
стандарту
|
профільний
|
||
|
Контрольні
роботи у формі:
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
·
контрольного класного твору*;
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
·
виконання інших
завдань (тестів, відповідей на запитання)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Уроки розвитку мовлення**
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
Обов’язкова кількість
видів контролю з української літератури в 11 класі
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівні
|
стандарту, академічний
|
профільний
|
||
|
Контрольні
роботи у формі:
|
3
|
3
|
4
|
4
|
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
·
виконання інших
завдань (тестів, відповідей на запитання)
|
2
|
2
|
3
|
3
|
|
Уроки
розвитку мовлення**
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
2 (у+п)
|
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
*Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, міні-творів щодо
розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме
самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом
одного уроку.
**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку
мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне
позначення в таблиці – (у + п).
Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний
– кількості учнів, які відповідали протягом уроку.
Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному
класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до
найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід
ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт);
охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного
режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в
колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним
за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи.
Надпис у журнальній колонці «Твір» не
робиться.
Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української
літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні
фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і література в школі»,
«Українська мова і література в школах України», «Українська література в
загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».
Навчальна
та методична література з української мови, рекомендована МОН України,
зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних
посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений
на офіційних сайтах МОН України, Інституту модернізації змісту освіти.
Українська
мова в закладах загальної середньої освіти
з навчанням мовами національних меншин
У 2018/ 2019 навчальному році вивчення
української мови в 5-9 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням
молдовською, польською, російською, румунською, угорською мовами
здійснюватиметься на компетентнісному підході в контексті концепції Нової
української школи згідно з Державним стандартом базової і повної загальної
середньої освіти 2011 року за
модернізованими програмами, затвердженими наказом
Міністерства від 07.06.2017 № 804;
у 10
класі – за новими навчальними програмами,
затвердженими наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11
класі – за навчальними програмами зі
змінами 2016 року.
Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням:https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.
Володіння українською мовою має особливе значення для
соціалізації громадян України всіх національностей, успішної інтеграції їх в українське суспільство, тому
вивчення державної мови обов’язкове.
Зауважимо, що кількість
годин, зазначених у програмі на вивчення української
мови в основній школі, розподілено таким
чином:
|
5 клас
|
6 клас
|
7 клас
|
8 клас
|
9 клас
|
|
3,5
(122 год,
10 год. – резерв для використання
на розсуд учителя)
|
3,5
(122 год,
6 год. – резерв для використання
на розсуд учителя)
|
2,5
(88 год, 3 год. – резерв для використання на
розсуд учителя)
|
2
(70 год,
4 год–резерв для використання на розсуд учителя)
|
2
(70 год,
4 год–резерв для використання на
розсуд учителя)
|
Фронтальні види контрольних робіт
|
Форми контролю
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
Перевірка мовної теми*
|
4
|
4
|
4
|
4
|
3
|
3
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Твір
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
|
Читання мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
|
Контрольне списування
|
1
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
-
|
Фронтальні
види контрольних робіт (10 –11класи)
(рівень
стандарту, академічний рівень)
|
Форми контролю
|
||||||
|
10
|
11
|
|||||
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|||
|
Перевірка
мовної теми*
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||
|
Письмо:
переказ
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Твір
(есе)
|
1
|
-
|
1
|
-
|
||
|
Правопис:
диктант**
|
1
|
1
|
1
|
1
|
||
|
Аудіювання*
|
–
|
1
|
–
|
1
|
||
|
Читання
мовчки*
|
1
|
–
|
1
|
–
|
||
* Основною формою
перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою
перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий
диктант.
У таблиці зазначено мінімальну кількість
фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право
збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей
конкретних учнів, умов роботи тощо.
Фронтально
оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий
переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт),
мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу
«Зміст уроку».
Індивідуально
оцінюютьсяговоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання
вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте
відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік
навчальних досягнень». У І семестрі проводять
оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог),
результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховуютьу семестрову
оцінку.
У ІІ семестрі проводять
оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як уснийтвір і читання вголос, яке
здійснюється в 5–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої
діяльності не проводять.
Тематичну оцінкувиставляють
на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт. До прикладу, під
час вивчення теми «Повторення
вивченого в 5-6 класах», яка охоплює 9 уроків, учень 7 класу отримав 5 оцінок: 3 поточні
(6,7,6), а також оцінки за зошит (8) і контрольну роботу(7). Бали додаємо і ділимо на кількість: (6+7+6+8+7) :
5=7б.
Оцінку за семестр виставляють на основі
тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності (діалог, усний переказ, читання мовчки у
І семестрі; усний твір, аудіювання і читання
вголос у ІІ
семестрі). Наприклад, учень отримав
бали 6, 7, 7 за три тематичні, а також 7
б. за діалог, 5 б. за читання мовчки і 6 б. за усний переказ. Виводячи
семестровий бал, їх додають і ділять на 6: (6+7+7+7+5+6):6 = 6 б.
Основними
видами письмових робіт з української мови є такі:
•
класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд
учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома
пропонується дві або три вправи);
•
словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24
– у 6–8 класах, 36 – у 9–10 класах, 48 – в 11 класі);
•
навчальні диктанти, есе, твори й перекази;
•
самостійні роботи;
•
тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);
•
складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі
словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.
Аналіз
контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів
виконують у робочому зошиті.
Оцінка за
контрольний твір з української мови й
переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють
у колонці з датою написання роботи, надпис у колонці на сторінці журналу «Твір», «Переказ»не робиться.
Оскільки
за перекази і твори виставляється одна оцінка, то запис у роботах учнів матиме
такий вигляд:
3 – 2 : «10»
МО – 4 – 3 : «7» = 9 балів
Оцінюючи
письмові роботи (перекази, твори), беруть до уваги наявність:
1)
орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без
диференціації (перша позиція);
2)
лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція).
Під час
виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за
зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, а сума
їх ділиться на 2. Якщо частка не є цілим числом, то її округлюють у бік
більшого числа (на користь учня):
3 – 4 : «7»
МО – 3 – 5 : «8» = 8 балів
У процесі
перевірки контрольних робіт учнів з української мови і літератури помилки на
вивчені правила вчитель тільки підкреслює й помічає на берегах, а виправляє їх
учень. Помилки на правила, які не вивчались, виправляються вчителем, але не
враховуються. Проте помилки, що повторюються в переказі кілька разів
(повторювані помилки), уважають однією помилкою; помилки на те саме правило
(однотипні помилки), але в різних словах
і різних реченнях, уважають різними помилками.
Кількість робочих зошитів з української мови
за класами:
5 – 9 класи – по два
зошити;
10 – 11 класи – по одному
зошиту. Для контрольних робіт з
української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.
Ведення
зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається
поточною оцінкою, що зараховується до найближчої тематичної. Під час перевірки
зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність,
уміння правильно оформити роботи.
У разі
відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення
зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Зарубіжна література
У
2018/2019 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах
здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий
дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від
07.06.2017 № 804;
у 10 класі– за новими навчальними програмами (рівень стандарту та
профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;
в 11класі– за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки Українивід
28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі змінами 2016
року.
Навчальна
та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН України,
зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних
посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений
на офіційному сайті МОН України, Інституту модернізації змісту освіти.
Основою для календарно-тематичного планування
уроків зарубіжної літератури є чинні програми. Учитель має право самостійно
розподіляти години на текстуальне
вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену
кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Учитель має змогу вільно
і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної
літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.
Викладання
зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних
письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення
перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською,
німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд
художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі
предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою
систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року
подаємо рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної
літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і
обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може
збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовленості учнів,
особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість
видів контролю із зарубіжної літератури в 5–9 класах
|
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Контрольні
роботи у формі:
|
2
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
3
|
|
·
контрольного класного твору;
|
-
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
·
виконання інших завдань (тестів, відповідей на
запитання)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Уроки розвитку
мовлення* (у+п)
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
·
Уроки позакласного
читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
Обов’язкова кількість
видів контролю із зарубіжної літератури у 10 класі
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
Рівні
|
стандарту
|
профільний
|
||
|
Контрольні
роботи у формі:
|
2
|
2
|
4
|
4
|
|
·
контрольного класного твору*;
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
·
виконання інших
завдань (тестів, відповідей на запитання)
|
1
|
1
|
3
|
3
|
|
Уроки розвитку мовлення**
|
2(1у+1п; у межах текстуального вивчення)
|
2(1у+1п; у межах текстуального вивчення)
|
3
(1у+2п)
|
3
(2у+1п)
|
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
3
|
3
|
|
Перевірка
зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
Обов’язкова кількість
видів контролю із зарубіжної літератури в 11 класі
|
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
|
|
Рівень стандарту
|
Академ. рівень
|
Профільний
рівень
|
|||
|
Контрольні
роботи у формі:
|
2
|
2
|
3
|
3
|
4
|
4
|
|
·
контрольного класного твору;
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
·
виконання інших
завдань (тестів, відповідей на
запитання)
|
1
|
1
|
2
|
2
|
3
|
3
|
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
|
Уроки позакласного
читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8 – 9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної
літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків
розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).
*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку
мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне
позначення в таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність
різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного
режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному
класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до
найближчої тематичної.
У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за
ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).
Оцінка за контрольний твір із зарубіжної
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку
виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Орієнтовний обсяг письмового твору, складеного
учнем
|
Клас
|
Кількість сторінок
|
|
5-й
|
0,5–1,0
|
|
6-й
|
1,0–1,5
|
|
7-й
|
1,5–2,0
|
|
8-й
|
2,0–2,5
|
|
9-й
|
2,5–3,0
|
Орієнтовний обсяг письмового твору
(рівень стандарту, академічний рівень)
|
Клас
|
Кількість сторінок
|
|
10-й
|
3,0–3,5
|
|
11-й
|
3,0–3,5
|
Орієнтовний обсяг письмового твору
(філологічний напрям: профіль – українська
філологія)
|
Клас
|
Кількість сторінок
|
|
10-й
|
3,0–3,5
|
|
11-й
|
3,5–4,5
|
Оцінку за читання напам’ять поетичних або
прозових творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з
надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні
фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України», «Зарубіжна
література в школах України», газету «Зарубіжна література» тощо.
Мови та літератури в закладах
загальної середньої освіти із навчанням або вивченням мов національних меншин
Мовно-літературна освіта
у закладах загальної середньої освіти є одним із важливих напрямків сучасної
української освіти, яка забезпечує духовний розвиток учнів, формування
гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної
громадянської позиції.
У процесі навчання мовам
та літературам корінних народів та національних меншин в сучасній школі необхідно орієнтуватися на
життєві потреби учнів; розвивати в них уміння справлятися з реальними
проблемами, що виникають у різних життєвих ситуаціях; допомагати стати більш незалежними в своїх думках і
діях, більш відповідальними і готовими до співробітництва з іншими людьми, що є
умовою розвитку демократичного суспільства. А через пізнання власної історико-культурної
спадщини - здатність пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з них з
українською нацією, переконатися, що саме українська суверенна держава охороняє
національні права всіх її громадян.
У 2018/2019 навчальному році вчителі-словесники закладів
загальної середньої освіти з навчанням
(вивченням) мов корінних народів або мов національних меншин працюватимуть за Типовими освітніми програмами,
затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України:
«Про затвердження типової
освітньої програми закладів освіти ІІ ступеня» (від
20.04.2018 № 405)
«Про затвердження типової
освітньої програми закладів освіти ІІІ ступеня» ( від
20.04.2018 №№ 406, 408).
Типова освітня програма окреслює підходи до
планування й організації навчального процесу в закладі загальної середньої
освіти та визначає загальний обсяг
навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих
предметів, факультативів, курсів за вибором тощо; безпосередньо очікувані
результати навчання учнів у рамках навчальних програм, наведених у відповідних
переліках; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти
системи внутрішнього забезпечення якості освіти тощо.
Відповідно до Закону України «Про
освіту» розширюються права закладів загальної середньої освіти, які,
розробляючи свої робочі освітні програми на основі зазначених вище Типових
освітніх програм, можуть самостійно вибудовувати конкретне співвідношення навчального
часу та перелік предметів, за якими здійснюватися навчання державною мовою та
мовою корінних народів або національних меншин; розподіл
навчального навантаження між мовою відповідного корінного народу або
національної меншини та іноземною мовою тощо.
У школах (класах)з поглибленим вивченням окремих предметів мовою
навчання може бути мова корінного народу, національної меншини чи така мова
може вивчатися як окремий предмет. У такому випадку, при розробленні робочих
навчальних планів потрібно використовувати два варіанти навчальних планів.
Наприклад, для класів з поглибленим вивченням окремих предметів з вивченням
угорської мови – таблиці 8 та 12 (в частині вивчення мови національної
меншини); для класів з поглибленим вивченням математики та навчанням польською
мовою – таблиці 8 та 4 (в частині вивчення мови національної меншини та
«Літератури»).
За рішенням
педагогічної ради, зокрема, коли мова національної меншини є офіційною мовою
ЄС, ця мова може вивчатися також як іноземна.
Варіативна складова навчального плану визначається закладами загальної
середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього
процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень
навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в
навчальних планах закладів освіти.
Робочі освітні
програми закладів загальної середньої освіти не потребують погодження з
відповідним органом управління освітою.
У той же час
відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту» заклади освіти можуть
використовувати в роботі інші освітні програми, розроблені ними або науковими
установами, іншими суб’єктами
освітньої діяльності. Затвердження таких освітніх програм належить до компетенції Державної служби
якості освіти.
Новий Закон України «Про освіту» не спрямований на обмеження мовних прав національних меншин,
а розширює вивчення навчальних предметів державною мовою в закладах середньої освіти з навчанням мовами національних меншин, яке
буде здійснюватися поступово, починаючи з 2020 року.
Відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві та
перехідні положення» Закону України «Про освіту» визначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і
розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1
вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які
існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості
навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
У 5-9 класах заклади загальної середньої
освіти працюють за типовими навчальними програмами, затвердженими наказом
Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804; у 10-11 класах – за
наказом МОН від 23.10 2017 № 1407.
Тексти
навчальних програм розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv.
Ці
навчальні програми та підручники до них
розроблено на основі Державного стандарту базової і повної загальної
середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
23.11.2011 № 1392, з урахуванням
Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462, та положень концепції «Нова українська школа»
(2016 р.).
В 11 класах
навчальний процес здійснюється ще за попередніми стандартом, навчальними
програмами та підручниками.
Відповідно до концепції «Нова українська школа» (2016
р.) навчальні програми з мов та літератур корінних народів або національних
меншин базуються на компетентнісному підході,
який передбачає, що учні закладів загальної середньої освіти мають не тільки
опанувати зміст певної дисципліни, а передовсім набути необхідні для життя в
суспільстві уміння і навички, важливі для всебічного розвитку особистості
громадянина України, його подальшого становлення, морального та професійного
зростання. Тому головним завданням мають
стати досягнення результатів у формуванні ключових і предметних,
філологічних (у старших класах на профільному рівні) компетентностей, що дозволить старшокласникам у
майбутньому ефективно реалізувати себе в професійній та інших сферах життєдіяльності.
Засобами предметів «Мова та література національних
меншин» мають бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно
до Рекомендацій Європейської Ради):
1) спілкування державною мовою;
2) спілкування іноземними мовами;
3) математична компетентність;
4) компетентності в природничих науках і технологіях;
5) інформаційно-цифрова компетентність;
6) уміння вчитися;
7) ініціативність і підприємливість;
8) соціальна та громадянська компетентності;
9) обізнаність та самовираження у сфері культури;
10) екологічна грамотність і здоровий спосіб життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар