Творча майстерня

Урок був і залишається основним елементом навчального процесу, але за сучасних умов суттєво змінюється його функція, форма організації. Учні не просто слухають розповідь учителя, а постійно з ним співпрацюють у режимі діалогу, висловлюють свої думки,  діляться своїм розумінням змісту. Методична підготовка передбачає володіння комунікативно – діалоговими, або інтерактивними, методами навчання:

1.  Створити творчу атмосферу на уроці.

2.  Стимулювати інтерес учнів до свого предмета, до самоосвіти, розвивати пізнавальну діяльність.

3.  Учити висловлювати власну думку, міркувати.

4.  Навчати співробітництва з іншими учнями, сприяти організації діалогів, живого взаємозв’язку між вчителем і учнями, створювати умови для вираження власного „Я” кожного школяра.

Одна із моделей інноваційного навчання – навчально-ігрова, де на перший план виходить нетрадиційний інтерактивний урок. Саме нестандартні вправи, нетрадиційно побудовані заняття можуть викликати інтерес навіть при вивченні найскладнішого теоретичного матеріалу, а „живинка” на уроці активізує найпасивніших.

Звичайно, перетворити складний процес засвоєння знань у гру чи свято – нереально. Проте зробити цікавішим вивчення курсу мови чи літератури можна і потрібно, особливо для учнів 5 – 8 класів. Адже саме гра, органічно притаманна дитині, прискорює вивчення матеріалу, стимулює учнів до творчості, сприяє кращому розумінню і засвоєнню програмового матеріалу.

Нестандартне завдання – це фантазія вчителя. Інколи за цим терміном ховається звичайнісінька вправа, просто по – новому названа, це неординарний підхід, цікавий текст, ігрова ситуація.

Школа – це заклад для навчання дітей – майбутнього людства, і працювати в ній абияк не можна. Сьогодні ми говоримо про особистісно зорієнтований урок, коли вчитель повинен бачити в учневі перш за все людину і продумувати можливості для самовиявлення кожного, заохочувати оригінальні ідеї та гіпотези, стимулювати до активних дій, створювати ситуацію успіху для усіх дітей. Кожен такий урок перш за все навчає, розвиває, виховує, а ще він не забувається, бо як вважав В. Сухомлинський, мислення дитини починається із здивування.

В середні віки поряд з Граматикою, тобто мистецтвом писати, зображувались дві її сестри: Діалектика – мистецтво сперечатися, доводити і Риторика – мистецтво говорити. Тому на кожному уроці літератури і мови мають змогу зустрітися ці три сестри. І можливості нетрадиційного уроку тут безмежні.

На основних методичних прийомах, завданнях, іграх, вправах, які мені доводиться використовувати на своїх уроках, я й зупинюся.

·                                       „Лінгвістичний футбол”.

Вчитель „забиває гол”, називаючи слово на вивчене правило. Учень повинен не пропустити „м’яч”, тобто підібрати таке слово, де б сумнівна орфограма перевірялася. (Даний вид роботи ефективний в 5 класі при вивченні розділу „Фонетика. Графіка. Орфографія”), наприклад:

весна́- ве́сни;                                      село́ – се́ла.

Дубль – диктант є цінним засобом перевірки грамотності. Його методика така: вчитель диктує слова з орфограмами, а учні повинні зразу ж дублювати їх, тобто записувати слова на те ж правило. Наприклад: духмяний – тьмяний, змагання – навчання, зілля – насіння.   

·                   Вправи з ключем. Кросвордний диктант.

Одне з найулюбленіших занять сучасного учня – це розгадування кросвордів. Цей вид роботи розвиває не тільки орфографічну пильність, а й ерудицію дитини. Неможливо обійтися без такого виду роботи при вивченні лексикології. Методика проведення така: диктується не саме слово, а його тлумачення. Учні ж записують відповідь в колонку, підкреслюючи другу від початку букву. Наприклад:

1.  Виконавець ролей в театрі чи кіно. (Актор)

2.  Те, з чим ходять у гості. (Подарунок)

3.  Те саме, що галстук. (Краватка)

4.  Офіційне відвідування кого – небудь. (Візит)

5.  Той, хто має глибокі знання. (Знавець)

6.  Неяскравий, без блиску колір. (Тьмяний)

Ключ: корінь.

·                   Диктант – приклад – це перевірка того, як учні орієнтуються в матеріалі, вміють підтвердити теоретичні положення прикладом. Можна обмежитись читанням правила, яке слід продемонструвати прикладом.

Наприклад, „до іменників ІІІ відміни належать такі слова…” (ніч, піч, мати, любов).

·                   Диктант „Сито”.

Учитель читає слова, а учням пропонується записувати лише ті, які відповідають темі, що вивчається. Наприклад, виписати лише іменники ІІ відміни з прочитаних слів:

 Радість, поле, школа, дім, село, весна, щирість, веселка, книжка, парта.

·                   Диктант із таємницею. 

Учні розподіляють слова в дві колонки – з апострофом і без апострофа; якщо завдання буде виконано правильно, ви прочитаєте крилатий вислів Володимира Сосюри, який складете з останніх літер, читаючи згори донизу:

 Дев…ятсот, хутор…янин, в…яла, духм…яне, зв…язок, пор…ядок, бур…ян, тьм…яно, цв…ях, без…язикий, реп…ях, присв…ята, п…ятдесят, Солов…йов, з…ясовано.

Крилатий вислів „Так ніхто не кохав”.

·                   „Знайди помилку”.

 Пропонується текст, який  містить помилки в словах, пунктуаційні недоліки. Пошуки помилок не лише виховують уважність,  а й допомагають краще збагнути новий незнайомий матеріал.

·                   Гра „Антоніми”.

Командам роздаються картки з словами, до яких потрібно дібрати антоніми:

1.     здалека	Зблизька	2.     день	Ніч	3.     говорити	мовчати
Зліва	Справа	молодість	старість	зникати	з’являтися
знайдений	Загублений	Активний	пасивний	охолоджувати	зігрівати
Веселий	Сумний	Дешевий	дорогий	підвищення	знищення
Холод	Спека	Зайти	Вийти	добре	погано

·                   Конкурс „Хто більше?”

Наприклад, за 3 хвилини учні запишуть на листочках якомога більше фразеологізмів.

Ногою ступити ніде; яблуку ніде впасти; не мати коли й дихнути; ніколи і вгору глянути; крутитися як муха в окропі; п’яте колесо до воза; як сіль в оці.

·                   Гра „Пограємо в словникаря”.

За певний час учні з букв даного слова складають якомога більше слів – іменників. Наприклад, слово „прислівник”:

Ніл, віник, лис, сік, сіни, рис, віл, вік, сир, син, вісник, півник, вислів, рів, ліки, кір, кит, рік, ниви, лісник.

·                   Конкурс скоромовок.

Цей вид роботи розвиває усне мовлення, вимову. Пропонуються скоромовки 2 учням, а клас визначає переможця. Приклади скоромовок: „Ішов Прокіп з Прокопихою і забалакались про горшки, про миски і про покришки”. „Сім дочок сіроочок вишивають сім сорочок”.

·                   Хвилинка каліграфії і орфографії.

Визначається, хто з учнів напише правильно і каліграфічно текст чи окремі слова.

 Наприклад, екзамен, дивиться, книжка, легко, просьба, різьба, шістсот, майор, свято, духмяний, журі, тонна, юннат, В’ячеслав, знання, директор, аґрус, ґава, ґанок, Ґете, Гренландія, ґрунт, ґудзик, Ґіблартар.

·                   Інтерактивний прийом „Перетвори текст у підручнику на схему”.

Це переведення словесного тексту на мову графічних зображень, моделями яких можуть бути схеми, таблиці, малюнки, графіки. Цей прийом дає можливість свідомо працювати з текстом, теоретичним матеріалом підручника, формує вміння виділяти головне, істотне.

·                   Інтерактивний прийом „Гімнастика для розуму”.

Такий методичний прийом розвиває якості дитячого інтелекту: пам'ять, кмітливість, логічне мислення, дає можливість міцніше запам’ятати й оперативно відтворити навчальний матеріал. 2 учні складають питання по темі і задають один одному, а вчитель відзначає швидкість і правильність знаходження і відтворення учнями вивченого матеріалу.

·                   Інтерактивний прийом „Логічний ланцюжок”.

Учитель називає початок логічного ланцюжка, а учні продовжують усно чи письмово. Наприклад, іменники – власні і загальні – істоти – неістоти – відповідають на питання хто? що? – і т. д.

                       Інтерактивний прийом „Я - автор”.

Завдання для учнів можуть бути різноманітними: створити міні-книгу, автором якої є діти. Наприклад, створити книгу „Моє село”, де хтось з учнів буде малювати, інший – писати твори, ще хтось – вірші і т. д.

·                                         Гра „Ланцюжок”.

Учні „ланцюжком” добирають, наприклад, синоніми дієслів, що означають випадання дощу: шумить, дзвенить,іде, капає, накрапає, ллє, барабанить, періщить, мрячить.

·                   Тести з листками самоконтролю.

Українська мова, 5 клас. Тема „Фонетика. Графіка. Орфографія.”

1.                Всі звуки мови поділяються на групи:

2.                В українській мові є ____,____ звуків.

З них голосних - _______,

  приголосних ______.

3.                Сукупність букв, розміщених в уставленому порядку, називається

4.                В слові „бар’єр” ____ звуків і ____ букв.

5.                Склад, що закінчується голосним звуком, називається …

6.                Переписати слова і поставити в них наголос:

ім’я, випадок, черговий, учні, подруга, виразно, читання, завдання, навчання.

7.                Запишіть слова, вставляючи, де слід, апостроф:

поголів…я, моркв…яний, духм…яний, черв…як, під…язиковий, св…ято, дзв…якнути.

·                   Бліц – інтерв’ю „Мікрофон” надає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Учні по черзі передаватимуть мікрофон один одному, при цьому беручи слова. Цей прийом дозволяє висловлюватися всім учням. Наводимо приклад бліц – інтерв’ю по темі „Прислівник”:

1.                Прислівник самостійна чи службова частина мови?

2.                Навести 5 прикладів числівників.

3.                Прислівники в реченнях виконують роль … (
обставин і присудків)

4.                Прислівники будь – де, казна – коли, хтозна – як, як – небудь, по – перше, пишуться … (через дефіс).

5.                У реченні „Тільки той збирає урожай, хто невтомно ниву засіває” прислівник… (невтомно).

6.                День у день, з дня на день, з краю в край, раз у раз, рік у рік пишуться… (окремо).

·                   Знайти тему в газеті, журналі, пісні, в художній літературі.

Наприклад, учні отримують домашнє завдання „Виписати 5 заголовків з газети” „Сільські новини” з прислівниками.

1.                „Допоки молоді – добро творити вчімось”.

2.                „Ми всі сьогодні ювіляри”.

3.                „Екологічні проблеми вирішуються завжди”.

4.                „На ча́сі – досвід, співпраця, перспектива”.

5.                „Повсякчас дбати про порядок в селищі”.

·                   Конкурс „Народ  скаже – як зав’яже”.

Учням даємо завдання – знайти, відновити другу частину прислів’я, підкресливши при цьому, наприклад, прислівники:

1.                Влітку можна час гайнувати, / але взимку доведеться голодувати.

2.                Треба менше говорити, / а більше слухати.

3.                Гордість виїжджає верхи, / та повертається пішки.

4.                Скрізь добре, / а вдома найкраще.

5.                Добре тому жити, / хто вміє гарно говорити.

6.                Що зранку не зробиш, / те ввечері не доженеш.

7.                Чесне діло / роби сміло.

8.                Хто багато обіцяє, / той рідко слова тримає.

9.                Гірко заробиш, / солодко з’їси.

10.           Слово не стріла, / а глибше ранить.

·                   „Заміни фразеологізм одним словом”.

Йти в ногу – разом;                                             

міряти на око – приблизно;

одяг до лиця – гарно;

робити на сміх – аби – як;

вимучити до краю – сильно;

за тридев’ять земель – далеко;

хоч греблю гати -  багато;

ні світ, ні зоря – рано.       

·                   Інтерактивний прийом „Творча робота - разом”.

     Учням пропонується тема твору, наприклад, „Калина під моїм вікном”. Дітям дається 10 хвилин для написання твору – мініатюри. Потім написане читається і створюється твір.

                                         Калина під моїм вікном.

1.                Стоїть на узбіччі дороги дивний кущ. Це ніжна красуня калина. Вона одягла своє чарівне вбрання. І шепочуть на вітрі її багряні і золотаві листочки. А ягоди милують очі.

2.                Низько хиляться до землі червоні кетяги калини, ніби соромляться своєї вроди. А як гарно цвіте калина! Квіти надзвичайно пахучі, багаті на нектар. Калина часто згадується в піснях, застосовується у медицині.

3.                Від ласкавих променів весняного сонця одягнуть незабаром кущі калини зелене вбрання. А коли з’являться квіти, то калина стане особливо принадною.

4.                Весною калина зацвітає запашним білим цвітом. Кожна квіточка, ніби наречена у весільному віночку.

Восени важкі ґрона калини червоніють. Ягоди наливаються цілющим соком.

Узимку кущ калини особливо гарний.

Калину здавна шанують і   люблять люди за її красу і лікувальні властивості.

5.                Калина – здавна ніжна улюблениця українських дівчат. Вона оспівана у піснях, дивна краса калини описана у віршах.

Чудодійну силу має ця рослина. Ягоди калини застосовують при застуді.

Калина  - народний символ України.

·                   Числа у прислів’ях, приказках. Хто більше знає прислів’їв, приказок, які містять числа?

Зразки відповідей:

1.     Хто мовчить, той двох навчить.

2.     Краще сім разів горіти, аніж один раз овдовіти.

3.     Сім п’ятниць на тиждень.

4.     У серпні хліборобу три роботи: косити, орати, сіяти.

5.     На Великдень перший раз зозуля кує.

6.     На сорок святих сорока вже сорок паличок положить у гніздо.

7.     Сім верств до небес і все пішки.

8.     На світі все минеться – одна правда залишиться.

9.     Де двоє, там рада.

10.    Де хазяїн походить, там сто кіп уродить.

11.    На будь – якого селянина по сім панів.

12.    На гору семеро тягнуть, а з гори один зіштовхне.

13.    Семеро за зайцем, а шкурки немає.

14.    У язика зуби та губи – два замки, а не витримали.

15.    Від одного берега відстав, а до другого не пристав.

16.    Краще три рази спитати, ніж один раз помилитися.

17.    Більш однієї істини бути не може.

18.    Людину гублять три речі – багато говорити та мало знати, багато ждати та мало мати, багато з себе видавати й мало значити.

19.     Хто до тридцяти не може, до сорока не вміє і до п’ятдесяти не має, той як був, так і буде пуста людина.

20.    Любов, полювання й війна – це сто мук, а удача – одна.

21.    Один в полі не воїн.

22.    По рублю продавала, по два купувала, аби свіжа копійка.

23.    Працює до сьомого поту.

24.     Семеро одного не чекають.

25.       Робить п’яте через десяте.

26.       Знати як свої п’ять пальців.

27.       Одна ластівка весни не робить.

28.       За одного вченого двох невчених дають, і то не беруть.

29.       Дві господині в хаті не дадуть ради кошеняті.

30.       За двома зайцями поженешся – жодного не зловиш

31.       Розум добре, а два краще.

32.       Біда одна не ходить, за собою горе водить.

33.       Два чоботи пара.

34.       П’яте колесо до воза.

35.       Шукати п’ятий кут.

36.       Де двоє, там третій зайвий.

37.       Два рази в одну воду не ввійдеш.

38.       Заблукав поміж трьох сосен.

39.       При семи няньках дитя без догляду.

40.       Не май сто карбованців, а май сто друзів.

                             Гра „Сховане правило”

Нумо, пригадайте, з чим асоціюється  у вас вислів кафе „Птах”? (Із написання префікса с- перед буквами к, п, т, ф, х).

Впишіть по горизонталі слова відповідно до визначень, і у виділеному вертикальному стовпчику ви прочитаєте початкові приголосні кореня, перед якими пишеться префікс с-.

1.                Зробити копію з чогось; точно відтворити щось. 2. Надати певного напрямку чомусь. 3. Викликати почуття стурбованості. 4. Надати певної форми чомусь; створити щось. 5. Викликати почуття хвилювання, занепокоєння.

1	с
2	с
3	с
4	с
5	с

Відповіді: скопіювати, спрямувати, стурбувати, сформувати, схвилювати.

·                                       Гра „Я - вчитель”

Не можна нехтувати відтінками значень, на які вказують прийменники. Потрібно уважно вибирати граматичну форму слова.

Як правильно?

1.  Поїхав у Київ (чи до Києва); вихід у місто (чи до міста)?

Відповідь. Коли говориться про напрям руху, наближення, вживаємо до, а якщо мова йде про перебування в чомусь, дію всередині, вживаємо у.

2.  Цього року чи в цьому році?

Відповідь. Ближче до нашої мовної традиції Р. в. – цього року (а не в цьому році).

3.  Ліки від болю (чи проти болю), торбинка для хліба (чи на хліб), одяг для свята (чи на свято).

Відповідь. Ліки проти болю, торбинка для хліба, одяг на свято.

·                     

·                       Конкурс „Знайди приховані слова”

Ескаватор – напій для дорослих.

Буксир – дерево і кисломолочний продукт.

Пролісок – зелене насадження.

Плід – зимова вода.

Якір – дитяча хвороба.

Коса – кусюча комаха.

Козуб – орган людини.

Баштан – висотна споруда.

Отрута – відома квітка.

Корабель - „одяг” дерева і назва невільника.

Пристань – їстівне зерно і тулуб людини.

(Кава, бук, сир, лісок, лід, кір, оса, зуб, башта, рута, кора, раб, рис, стан).

                                          Українська література

·                   Диктант  - вікторина з завданням – це частина добре відомого учням твору, кінцівку якого потрібно записати самостійно. Диктанти – вікторини допоможуть на практиці показати взаємозв’язок мови і літератури, навчать учнів правильно добирати приклади до правил, стануть чудовим ілюстративним  матеріалом до будь-якої теми. Готуючись до уроку літератури, словесник підбирає речення з художніх творів. Учні не лише записують, коментуючи розділові знаки чи пояснюючи орфограми, а й вказують автора та назву твору, з якого взято  запропоноване  речення.  Візьмемо  для  прикладу уривки з творів Т.Г. Шевченка.

Цитатний диктант

Завдання: за поданими рядками поезій Т. Шевченка визначити його назву.

ü    І мене в сім’ї великій, / В сім’ї вольній, новій, / Не забудьте пом’янути / Незлим тихим словом. (“Заповіт”)

ü    Доле, де ти! Доле, де ти? / Нема ніякої; / Коли доброї жаль, боже, / То, дай злої, злої! (“Минають дні, минають ночі”)

ü    Реве та стогне Дніпр широкий, / Сердитий вітер завива, / Додолу верби гне високі, / Горами хвилю підійма. (“Причинна”)

ü    Утни, батьку, щоб нехотя / На весь світ почули, / Що діялось в Україні, / За що погибала, / За що слава козацькая / На всім світі стала! (“До Основ’яненка”)

ü    Все йде, все минає і краю немає, / Куди ж воно ділось? Відкіля взялось? / І дурень, і мудрий нічого не знає. / Живе… умирає… одно зацвіло, / А друге зав’яло, навіки зав’яло… / І листя пожовкле вітри рознесли. (“Гайдамаки”)

ü    Он глянь, - у тім раї, що ти покидаєш, / Латану свитину з каліки знімають, / З шкурою знімають, бо нічим обуть / Княжат недорослих, а он розпинають / Вдову за подушне, а сина кують, / єдиного сина, єдину дитину, / Єдину надію! В військо оддають! (“Сон”)

ü    Кохайтеся, чорнобриві, / Та не з москалями, / Бо москалі чужі люде, / Роблять лихо з вами. (“Катерина”)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

                            Командна гра “З Шевченком у серці”

Діти називають чи пригадують Шевченкові крилаті вислови з “Кобзаря”

ü    Наша дума, наша пісня не вмре, не загине;

ü    Не вмирає душа наша, не вмирає воля;

ü    Караюсь, мучусь, але не каюсь;

ü    Поховайте та вставайте, кайдани порвіте;

ü    Учітеся, читайте, і чужому научайтесь…;

ü    Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить;

ü    Все йде, все минає – і краю немає;

ü    У всякого своя доля і свій шлях широкий.

Виграє та команда, яка назве більше крилатих висловів Т. Шевченка.

·                                          Конкурс “Паліндром”.

Паліндром (від грецького palindromeo – той,що рухається назад, вертається) – перевертень, або рачок, слово, фраза або вірш, що можуть читатися по літерах, а іноді по словах зліва направо і навпаки, зберігаючи при цьому певний зміст: Алла, кок;А вона нова.

1.                Придумати слова-паліндроми.

(Кіт – тік, гул – луг, бузок – козуб, сир – рис, дід – дід…).

2.                Таємниця ТУДИ-СЮДИ.

Хочете почути казку І. Січовика про таємницю ТУДИ-СЮДИ? Так от слухайте.

Якось Івасик забрався в підземелля у пошуках таємничих пригод – там темно-темно, хоч в око стріль. Зненацька спалахнуло світло, й Івасик опинився перед самим Кощієм Невмирущим.

- Що тебе сюди привело? – запитав він грізно хлопчика.

- Та я, діду Кощію, хочу відкрити в вашому підземеллі хоча б одну таємницю.

- У мене тут таємниць скільки завгодно! Спробую допомогти тобі. Я задам декілька таємничих загадок. Якщо відгадаєш їх – житимеш, як і я, довго-довго, а коли не даси відповіді – залишишся тут надовго-надовго…

Схопився Івасик за голову та й задумався: як же його відгадати Кощієві таємниці?

Може, ми допоможемо хлопчикові вибратися з підземелля?

Отож, слухайте Кощієві запитання. Він називатиме деякі речі таємничими словами ТУДИ-СЮДИ, а він відповідатиме, як вони насправді називаються.

Перше. До лісу пішли двоє дівчаток і один хлопчик, кожного з них звали ТУДИ-СЮДИ. (Алла, Ада, Пилип).

Друге. На городі росте овоч, якого величають ТУДИ-СЮДИ. (Біб).

Третє. Будівельникам рівняти дорогу допомагав ТУДИ-СЮДИ. (Каток).

Четверте. Андрійко взяв пляшку, вийняв з неї ТУДИ-СЮДИ і налив склянку соку. (Корок).

П’яте. – Коли ти прийдеш до мене у гості? – запитала Олю подруга.

- ТУДИ-СЮДИ! – відповіла Оля. (Зараз).

Шосте. Грабіжник витягнув з торби ТУДИ-СЮДИ і сховався за кущами. (Наган).

Сьоме. Старий ТУДИ-СЮДИ розповів онукам про своє дитинство. (Дід).

Восьме. На кораблі ТУДИ-СЮДИ приготував смачний сніданок. (Кок).

Дев’яте. Учора в битві з підземними розбійниками я ледве не втратив ліве ТУДИ-СЮДИ. (Око).

Десяте. Коли народжується дитина, то найперше їй зав’язують ТУДИ-СЮДИ. (Пуп).

Одинадцяте. Не так давно вода прорвала греблю і в моєму підземеллі стався страшний ТУДИ-СЮДИ. (Потоп).

Дванадцяте. На моєму городі росте рідний брат гарбуза - ТУДИ-СЮДИ. (Кабак).

Чортова дюжина, або ж тринадцяте.

На ваших земних аеродромах за польотами літаків стежить ТУДИ-СЮДИ. (Радар).

Молодці! Врятували Івасика.

(Кожна команда отримує бал за відгаданий паліндром у казці).

·                                            Конкурс “Буріме”.

Відгадайте загадку:

У вірші буває вона при кінці,

Дзвінка і лунка, наче криця.

Читаєш – і сяє весна на лиці,

Поезія з вірша іскриться.

                                                                                                                     (Рима)

А тепер і сам конкурс. Скласти вірш за кінцевими рядками.

……………………карапуз

……………………гарбуз.

……………………гладенький –

……………………маленький.